- осокір
- [осоук’і/р]
осоко/ра, м. (на) осоко/р'і, мн. осоко/рие, осоко/р'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
осокір
Смотреть что такое "осокір" в других словарях:
ОСОК — и пр. см. осачивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
осокір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ОСОК — Общество социально ответственных курильщиков с 2006 организация, РФ Источник: http://www.izvestia.ru/lenta/biljo/57067.html … Словарь сокращений и аббревиатур
осокірник — іменник чоловічого роду, істота осокірник іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Осоківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
осоківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
осокір — ко/ра, ч. Високе листяне дерево родини вербових із добре розвиненою кроною; чорна тополя … Український тлумачний словник
осокір — (високе листяне дерево родини вербових), чорна тополя, сокір, (о)сокорина Пор. тополя … Словник синонімів української мови
осокір — кора, ч. Вр. Високе листясте дерево з родини вербових; чорна тополя … Словник лемківскої говірки
осокірник — а, ч. Осокорові насадження, зарості … Український тлумачний словник
